Що таке самоушкодження?

Самоушкодження (або офіційне визначення - не-суїцидальне самоушкодження)- це умисна спроба завдати собі будь-якої шкоди, яка, в більшості випадків, не має на меті здійснення суїциду.

 

Найбільш поширеним є спричинення собі фізичної шкоди.

 

Зазвичай самоушкодження здійснюється шляхом нанесення собі порізів, обпікання шкіри, зловживання медикаментами або навіть за допомогою ударів головою об стіну.

Хто завдає собі шкоди?

Поведінка самоушкодження характерна для підлітків від 15 років. Вважається, що така поведінка допомагає їм пережити певні стреси. Ось деякі з основних причин самоушкоджень:

 

Всі ці причини є до певної міри здоровими, нездоровими є дії, які з ними повязані .

Коли звертатись за професійною допомогою?

Зазвичай самоушкодження є спробою пережити стрес і відрізняється від спроби покінчити з собою.

 

Воно може тривати протягом деякого часу, якщо стресова ситуація залишається невирішеною і часом може прогресувати в бажання позбавити себе життя. Тому, щоб попередити думки про самогубство, поведінка самоушкодження повинна бути оцінена професіоналом.

 

Якщо у вас є підозри про те, що дитина завдає собі фізичної шкоди, зверніться до працівника охорони здоровя, наприклад, в дитячий центр психічного здоровя. В ситуаціях, коли потрібна невідкладна допомога, телефонуйте за телефоном гарячої лінії.

Лікування поведінки самоушкодження

Різноманітні типи терапевтичного втручання (як діалектична та когнітивн-поведінкова терапії) виявились ефективними для роботи із усвідомленням поведінки самоушкодження та суїцидальної поведінки.

 

Доктор Нікола Слі для пояснення самоушкоджень описує модель «вразливість-стрес»:

 

1. Вразлива особистість: Самоушкодження найбільш притаманне для вразливих людей (історія важкого дитинства або життєвого досвіду, історія сім’ї або будь-які інші складнощі такого типу);

 

2. Стрес: Вразлива особистість потрапляє в стресову ситуацію.

 

a) Типовими стресовими ситуаціями є:

b) Типові стресові ситуації включають в себе і шляхи їх вирішення або врегулювання почуттів:

3. Дисфункційні думки: «Ніхто не любить мене», «Неможливо виправити ситуацію», «Я нічого не можу вдіяти»

 

4. Поведінка самоушкодження: самоушкодження спричинене нездоровими думками або емоційним перевантаженням, а також недосвідченістю у застосуванні здорових сценаріїв подолання стресової ситуації.

 

Що частіше людина завдає собі фізичної шкоди, то більше вона зосереджується на власних тривожних думках і менш привязаною до зовнішніх подій стає. В свою чергу, майже кожна її думка стає поштовхом до акту самоушкодження.

 

Елементи, які покликані врегулювати поведінку самоушкодження:

  1. Допомогти людині визначити стресові фактори, що подразнюють її та є поштовхами до самоушкодження;
  2. Розвинути шляхи вирішення проблеми: 1) відволікання; 2) переміщення зі стресової ситуації (наприклад, творчість);
  3. Допомогти людині ідентифікувати свої почуття і знайти здорові шляхи їх регуляції (наприклад: «Мені потрібна гаряча ванна, а тоді я сяду в своє крісло і буду читати улюблену книгу»);
  4. Допомогти людині ідентифікувати свої деструктивні думки («Ніхто не любить мене») і замінити їх на більш позитивні («Я впораюсь з цим, все буде добре»);
  5. Допомогти людині із її соціальними навиками, аби вона могла легше ділитися своїм стресом з іншими і отримувати від них допомогу.

Як ви можете підтримати свою дитину, якщо вона завдає собі фізичної шкоди: короткотермінова допомога

Що треба зробити:

Стратегії для покращення емоційного самопочуття:

 

Тип або стратегія

Опис

Звук

Слухання заспокійливої музики

Рух

Прогулянка, заняття фізкультурою, побиття подушки, розривання газети або журналу, ліплення скульптур з пластиліну, розбивання шматків льоду об стіну, танець, тупання по дому в важкому взутті

Дотик

Масаж, тепла ванна або холодний душ залежно від настрою

Запах

Ароматичні палички або свічки, ванна з піною

Смак

Жування жувальної гумки, пиття холодної води або гризіння льоду

 

Можете сказати: «Я переживаю. Якщо є щось, про що ти хотів/хотіла б поговорити, просто дай мені знати. Обіцяю, що вислухаю і не буду злитись чи засмучуватись, що б там не було. Я тебе люблю, не зважаючи ні на що».

 Що не можна робити:

Як ви можете підтримати свою дитину, якщо вона завдає собі фізичної шкоди: довготермінова допомога

Що треба зробити:

 

Визначте стреси

«Яка проблема в тебе є, що тобі хочеться щось собі заподіяти?», «Що змусило завдати собі шкоди вчора?»

 

Якщо дитина відповідає, що не знає, дозвольте їй вибрати: «Зазвичай, люди переживають через школу (вчителів, проблеми з проходженням матеріалу, однокласників), сімю (батьки, брати або сестри) або друзів (можливо, через хлопця/дівчину). Тоді проговоріть кожен фактор в деталях: запитайте: «Як справи в школі? Як в тебе з вчителями? Що ви зараз проходите? Ти все розумієш?».

Визначте цілі

«Що б ти хотів/хотіла аби було по-іншому в стресовій ситуації?»

Складіть список можливих шляхів вирішення проблеми

«Що ми можемо спробувати зробити? Що б ти хотів/хотіла?»

Випробуйте шляхи вирішення проблеми

«Що нам треба зробити насамперед?»

Оцініть, наскільки шляхи підходящі

«Як ти відчуваєш? Чи допомагає це тобі керувати своїми емоціями?»

Якщо шляхи вирішення проблеми не працюють, знайдіть інші

«Що ми можем придумати натоміть?»

Продовжуйте працювати в напрямку, який допомагає дитині

Здається, нам все вдалось. Давай продовжувати в тому ж дусі.»

Крайнощі в вихованні та самоушкодження

Зважаючи на те, що стреси змушують дитину наносити собі шкоду, досить корисно може бути переглянути свої методи виховання, оскільки вони можуть травмувати не лише дитину, а й вас самих. Найважче тут- знайти баланс між крайнощами і доцільно його використовувати.

 

Крайнощі та дилеми у вихованні

 

Дозволяти занадто багато і не вводити чітких правил

Бути авторитарним та мати занадто багато правил

Не сприймати дитячі проблеми достатньо серйозно

Сприймати дитячі проблеми занадто серйозно

Давати дитині занадто багато незалежності та не надавати належного захисту

Не давати дитині незалежності зовсім і захищати її від всього

 

Рекомендується знайти баланс:

  1. Давайте дітям настанови та вказуйте на деякі правила, аби вони вчилися бути відповідальними;
  2. Давайте дітям достатньо свободи, аби вони могли продемонструвати уміння бути відповідальними;
  3. Проводьте час із своєю дитиною, аби встановити міцні здорові стосунки.

Подолавши самоушкодження

В людській природі те, що часом люди, які завдаюсь собі шкоди, хочуть для себе поблажок або не визнають своєї відповідальності.

 

Наприклад, може прозвучати фраза: «Я буду дуже засмучена і поріжу себе, якщо ти не дозволиш мені переночувати в подружки на вихідних.»

 

Якщо ви відчуваєте, що ваша дитина маніпулює вами, запитайте себе: «Які правила можна було б ввести для будь-якої іншої дитини?».

 

Якщо ви впевнені в своїх правилах, тоді не здавайтесь, але ідіть на компроміси. В разі повного ігнорування правил, ви будете підтримувати в дитині гіршу її сторону.

 

Як відповідальна мати/відповідальний батько, ви можете сказати: «Мені шкода, що ти не погоджуєшся, але я вважаю більш, ніж розумним, твоє повернення з прогулянки до вечері 22:00. Всім буде дуже кепсько, якщо в нас не буде правил, яких ми повинні будемо дотримуватись.»

 

З іншого боку, ваша дитина може мати занадто високі очікування щодо ваших вимог, тому на перший час їх треба знизити. Наприклад, ви можете сказати: «Добре, що ти гарно себе почуваєш. Замість того, аби мити посуд та вигулювати собаку, можеш зробити тільки одну з цих речей - вибери сам, яку».

  

*Інформацію підготовлено за матеріалами бюлетеня ”Self-harm behavior in children and youth: information for parents and caregivers” (http://ementalhealth.ca) Веронікою Чорномаз